ПАРАБОЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пара́бола «незамкнута крива, кожна точка якої однаково віддалена від даної точки (фокуса) і даної прямої (директриси); притча, іносказання»
запозичення з латинської мови;
лат. parabola «парабола» походить від гр. παραβολή «зіставлення, порівняння, суміжне розташування», пов’язаного зπαραβάλλω «підкидаю, кладу поряд, зіставляю, протиставлю, наближаюсь», утвореним з префіксаπαρα- «поруч, біля» і дієслова βάλλω «кидаю, метаю»;
р. болг. м. пара́бола, бр. пара́бала, п. ч. слц. parabola, вл. parabla, схв. парàбола, слн. parábola;
Фонетичні та словотвірні варіанти
параболі́ст
«той, хто пише параболи»
параболі́чний
пара́больний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пара́бала | білоруська |
| пара́бола | болгарська |
| parabla | верхньолужицька |
| παραβολή «зіставлення, порівняння, суміжне розташування» | грецька |
| παραβάλλω «підкидаю, кладу поряд, зіставляю, протиставлю, наближаюсь» | грецька |
| βάλλω «кидаю, метаю» | грецька |
| parabola «парабола» | латинська |
| пара́бола | македонська |
| parabola | польська |
| пара́бола | російська |
| парàбола | сербохорватська |
| parabola | словацька |
| parábola | словенська |
| parabola | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України