ПАПІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

па́па «глава католицької церкви»

запозичення з латинської мови;
лат. рāра «папа» є результатом семантичної видозміни слова рāра «батько», яке походить від гр. πάπας,πάππα «тс.», що утворилося на основі дитячого вигуку ра-ра;
існує думка (Преобр. ІІ 13), що в старослов’янську та давньоруську мови могло бути запозичене безпосередньо з грецької, оскільки гр. πάπας вживалося також у значенні «патріарх (православний)»;
р. бр. болг. м. схв. па́па, др. папа, папежъ, п. papież, заст. рара, ч. рареž, слц. слн. рáреž, стсл. папа, папежъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

папа (1627)
папе́жник «римський католик»
папежский «папський» (1388)
папі́зм «католицизм; течія, що пропагує встановлення політичної влади римського папи»
папі́ст «прихильник папізму»
папі́стський
па́пство «центр католицької церкви на чолі з Папою Римським»
па́пський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́па білоруська
па́па болгарська
πάπας грецька
πάππα «тс.» грецька
πάπας «патріарх (православний)» грецька
папа давньоруська
папежъ давньоруська
рāра «папа» латинська
рāра «батько» латинська
па́па македонська
papież польська
рара польська
па́па російська
па́па сербохорватська
рáреž словацька
рáреž словенська
папа старослов’янська
папежъ старослов’янська
рареž чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України