ПАПЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
папля «мокра погода»
очевидно, афективне чи звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ба́бло] «болото, трясовина» (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́бло «болото, трясовина» (пор.) | українська |
па́пля «халтурник, поганий робітник»
очевидно, афективне утворення, паралельне до [ба́блятися] «бабратися», ч. piplat «копатися, возитися»;
бр. [па́пля] «маруда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́пляти
«халтурити, погано працювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́пля «маруда» | білоруська |
| ба́блятися «бабратися» | українська |
| piplat «копатися, возитися» | чеська |
па́пля «крислата тополя, Populus alba L. BeБ, ВеНЗн, Маk; осика УЗ БашкГУ 18/8» (бот.)
запозичення з німецької мови;
нвн. Рáрреl «тополя» (свн. popel, papel, двн. papilboum) походить від слат. papulus (лат. pōpulus) «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| papilboum | давньоверхньонімецька |
| pōpulus | латинська |
| pōpulus | латинська |
| pōpulus | латинська |
| Рáрреl «тополя» (свн. popel, papel, двн. papilboum) | нововерхньонімецька |
| popel | середньоверхньнімецька |
| popel | середньоверхньнімецька |
| papel | середньоверхньнімецька |
| papulus «тс.» (лат. pōpulus) | середньолатинська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України