ПАНІКЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

па́ніка

запозичення з німецької мови;
нім. Pánik через фр. panique «паніка, панічний» і, далі, лат. panicus «панічний» зводиться до гр. πανικός (φόβος) «раптовий, безпідставний страх, що його, за міфологічними уявленнями, навіював бог лісів і пасовиськ Пан», похідного від імені цього бога Πάν;
р. болг. м. па́ника, бр. па́ніка, п. ч. слц. вл. panika, схв. пàника, слн. pánika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паніке́р
паніке́рство
паніке́рствувати
панікува́ти
пані́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́ніка білоруська
па́ника болгарська
panika верхньолужицька
πανικός «раптовий, безпідставний страх, що його, за міфологічними уявленнями, навіював бог лісів і пасовиськ Пан» (φόβος) грецька
panicus «панічний» латинська
па́ника македонська
Pánik німецька
panika польська
па́ника російська
пàника сербохорватська
panika словацька
pánika словенська
panique «паніка, панічний» французька
panika чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України