ПАНЦЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

па́нцир

через польське або чеське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere «тс.», яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо» (отже, первісне значення – «те, що прикриває живіт»), пов’язане з pānus (*pank-nos) «пухлина», спорідненим з псл. *pǫk-, укр. пук;
за іншою версією (СІС2 620; Шелудько 41; Преобр. ІІ 13; Горяев 247), н. Panzer походить від іт. panciere ‹ слат. pancere «панцир», лат. pantex «живіт»;
р. па́нцырь, па́нцирь, бр. па́нцыр, п. pancerz, ч. pancéř, pancíř, слц. pancіer, вл. pancer, нл. panceŕ, болг. па́нцер, панци́р, м. панцир, схв. пàнцӣр;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опанцерува́ти «одягти в панцир»
па́нцер
па́нцерний
па́нце́рник «тс.»
па́нцирний
па́нцирник «воїн, одягнений у панцир; автомобіль, поїзд, військовий корабель, покритий панциром»
панцыръ (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́нцыр білоруська
па́нцер болгарська
панци́р болгарська
pancer верхньолужицька
panciere італійська
pantex «живіт, пузо» (отже, первісне значення -- «те, що прикриває живіт») латинська
pānus латинська
pantex «живіт» латинська
панцир македонська
panceŕ нижньолужицька
Panzer німецька
pancerz польська
*pǫk- праслов’янська
па́нцырь російська
па́нцирь російська
пàнцӣр сербохорватська
panc(e)r середньоверхньнімецька
pancere «панцир» середньолатинська
pancіer словацька
пук українська
panciere «тс.» французька
pancéř чеська
pancíř чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України