ПАНТОМІМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пантомі́ма «вистава без словесного тексту, в якій зміст розкривається за допомогою міміки, жестів і виразних рухів; сюжетна сцена в балеті, опері, драмі і т. ін., основана на безсловесній драматичній грі виконавців»
запозичення з французької мови;
фр. pantomime «пантоміма, (ст.) пантомім» через лат. pantomīmus «пантомім» зводиться до гр. παντόμῑμος «пантомім (актор)», букв. «той, що все наслідує», утвореного з основ πα̃ν (род. в. παντός) «все» і μĩμος «мім»;
р. болг. м. схв. пантоми́ма, бр. пантамі́ма, п. ч. слц. вл. pаntomima, слн. pantomíma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пантомі́м
пантомі́міка
пантомімі́ст
пантомімі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пантамі́ма | білоруська |
| пантоми́ма | болгарська |
| pаntomima | верхньолужицька |
| παντόμῑμος «пантомім (актор)» | грецька |
| μĩμος «мім» | грецька |
| pantomīmus «пантомім» | латинська |
| пантоми́ма | македонська |
| pаntomima | польська |
| пантоми́ма | російська |
| пантоми́ма | сербохорватська |
| pаntomima | словацька |
| pantomíma | словенська |
| pantomime «пантоміма, (ст.) пантомім» | французька |
| pаntomima | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України