ПАНТЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ
панте́ра «Panthera Ok.» (зоол.)
нове запозичення з французької мови;
фр. panthère через лат. panthera «тс.» зводиться до гр. πάνϑηρ «тс.» (у давньоруській та церковнослов’янській мовах – безпосередньо з грецької);
слово, очевидно, індійського походження;
пор. дінд. puṇḍárīkam «тигр» (букв. «жовта тварина»), пов’язане з pāṇḍаraḥ «білувато-жовтий»;
р. панте́ра, ст. пантир(ь) (XV–XVI ст.), пантеръ (1512), панфиръ (XVI ст.), бр. пантэ́ра, др. паньфиръ, п. pantera, ч. слц. panter, болг. панте́ра, м. пантер, пантера, схв. пàнтēр, слн. pánter, цсл. панъөиръ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пантэ́ра | білоруська |
| панте́ра | болгарська |
| πάνϑηρ «тс.» (у давньоруській та церковнослов’янській мовах -- безпосередньо з грецької) | грецька |
| puṇḍárīkam «тигр» (букв. «жовта тварина») | давньоіндійська |
| pāṇḍаraḥ «білувато-жовтий» | давньоіндійська |
| паньфиръ | давньоруська |
| panthera «тс.» | латинська |
| пантер | македонська |
| пантера | македонська |
| pantera | польська |
| панте́ра | російська |
| пантир(ь) (XV--XVI ст.) | російська |
| пантеръ (1512) | російська |
| панфиръ (XVI ст.) | російська |
| пàнтēр | сербохорватська |
| panter | словацька |
| pánter | словенська |
| panthère | французька |
| панъѳиръ | церковнослов’янська |
| panter | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України