ПАНТЕОН — ЕТИМОЛОГІЯ
пантео́н «храм, присвячений усім або багатьом богам; місце поховання видатних людей»
через французьке і латинське посередництво (фр. panthéon, лат. pantheon) запозичено з грецької мови;
гр. Πάνϑειον «храм, присвячений усім богам», утворено з основ παν- «все-» і ϑεός «бог»;
р. болг. м. пантео́н, р. ст. панфеонъ (XVII ст., з сгр.), бр. пантэо́н, п. panteon, ч. pant(h)eon, слц. panteón, схв. пантèōн, слн. pánteon;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пантэо́н | білоруська |
| пантео́н | болгарська |
| Πάνϑειον «храм, присвячений усім богам» | грецька |
| ϑεός «бог» | грецька |
| pantheon | латинська |
| пантео́н | македонська |
| panteon | польська |
| пантео́н | російська |
| панфеонъ (XVII ст., з сгр.) | російська |
| пантèōн | сербохорватська |
| panteón | словацька |
| pánteon | словенська |
| panthéon | французька |
| pant(h)eon | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України