ПАНЕГІРИК — ЕТИМОЛОГІЯ
панегі́рик «похвальний відзив, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні)»
через латинське посередництво (лат. pаnēgyricus «похвальне слово, панегірик») запозичено з грецької мови;
гр. πανηγυρικός (λόγος) «похвальна промова на урочистих усенародних зборах» є похідним від πανήγυρις (πανάγυρις)«урочистість, усенародне свято», що складається з основ παν- «все-» і ἄγυρις «зібрання, натовп», пов’язаного з αγείρω «збираю, скликаю»;
р. м. панеги́рик, бр. панегі́рык, п. panegiryk, ч. слц. panegyrik, болг. панегири́к, схв. панегѝрик, слн. panegírik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
панегіри́ст
панегіри́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
панегі́рык | білоруська |
панегири́к | болгарська |
πανήγυρις «похвальна промова на урочистих усенародних зборах» (λόγος) | грецька |
παν- «все-» | грецька |
ἄγυρις «зібрання, натовп» | грецька |
αγείρω «збираю, скликаю» | грецька |
πανηγυρικός | грецька |
πανηγυρικός | грецька |
pаnēgyricus | латинська |
pаnēgyricus | латинська |
pаnēgyricus | латинська |
pаnēgyricus | латинська |
панеги́рик | македонська |
panegiryk | польська |
панеги́рик | російська |
панегѝрик | сербохорватська |
panegyrik | словацька |
panegírik | словенська |
panegyrik | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України