ПАНЕГІРИК — ЕТИМОЛОГІЯ

панегі́рик «похвальний відзив, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні)»

через латинське посередництво (лат. pаnēgyricus «похвальне слово, панегірик») запозичено з грецької мови;
гр. πανηγυρικός (λόγος) «похвальна промова на урочистих усенародних зборах» є похідним від πανήγυρις (πανάγυρις)«урочистість, усенародне свято», що складається з основ παν- «все-» і ἄγυρις «зібрання, натовп», пов’язаного з αγείρω «збираю, скликаю»;
р. м. панеги́рик, бр. панегі́рык, п. panegiryk, ч. слц. panegyrik, болг. панегири́к, схв. панегѝрик, слн. panegírik;
Фонетичні та словотвірні варіанти

панегіри́ст
панегіри́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
панегі́рык білоруська
панегири́к болгарська
πανήγυρις «похвальна промова на урочистих усенародних зборах» (λόγος) грецька
παν- «все-» грецька
ἄγυρις «зібрання, натовп» грецька
αγείρω «збираю, скликаю» грецька
πανηγυρικός грецька
πανηγυρικός грецька
pаnēgyricus латинська
pаnēgyricus латинська
pаnēgyricus латинська
pаnēgyricus латинська
панеги́рик македонська
panegiryk польська
панеги́рик російська
панегѝрик сербохорватська
panegyrik словацька
panegírik словенська
panegyrik чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України