ПАЛЮГА — ЕТИМОЛОГІЯ

па́лиця

псл. palica, palъka, зменш. від pala, мабуть, пов’язаного з paliti «палити»;
назва могла виникнути в час примітивного видобування вогню тертям палиці об палицю або внаслідок використання палиці як знаряддя для підтримування вогню;
за іншим припущенням (Machek ESJČ 429), зв’язок із пали́ти може мотивуватися тим, що очищені від кори гілки деяких дерев палили над вогнем, щоб одержати коричневу або темно-червону фарбу;
менш прийнятні гіпотези про запозичення з німецької мови (двн. pfal «стовп, паля» від лат. pālus – Корш у Преобр. ІІ 9), про спорідненість із па́лець (Брандт РФВ 23, 302; Brückner 391);
припускається також зв’язок з р. располоть «розколоти надвоє», двн. spalten «колоти», дінд. spháṭati «розколює», phálakam «дошка», phalati «лопається, тріскається» (Фасмер ІІІ 193; Младенов 409; Schuster-Šewc 1037; Skok II 592; Mikl. EW 255);
р. па́лка «палиця», [па́лица], бр. па́лка, др. палъка, палица «тс.», п. pała «дрюк, дрючок, ломака», pałka «ціпок, кий, палиця», ч. palice «палиця, кий; дерев’яний молот», слц. вл. pała «дрючок», нл. palica «палиця», болг. м. па́лица, схв. па̏лица, слн. pálica, стсл. палица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пали́ґа «велика палиця»
па́личка
па́личник «служник при суді»
палі́ччя
па́лка «палиця; [шишка на болотяних рослинах, стеблина без колоска]»
пало́чня «корина, Coryna» (зоол.)
палю́га́ «велика палиця»
па́люх «стовп»
па́ля «палиця» (дит.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́лка білоруська
па́лица болгарська
pała «дрючок» верхньолужицька
spalten «колоти» давньоверхньонімецька
spháṭati «розколює» давньоіндійська
phálakam «дошка» давньоіндійська
phalati «лопається, тріскається» давньоіндійська
палъка давньоруська
палица «тс.» давньоруська
па́лица македонська
palica «палиця» нижньолужицька
pała «дрюк, дрючок, ломака»«ціпок, кий, палиця» польська
pałka «дрюк, дрючок, ломака»«ціпок, кий, палиця» польська
palica праслов’янська
palъka праслов’янська
pala праслов’янська
paliti «палити» праслов’янська
располоть «розколоти надвоє» російська
па́лка «палиця» російська
па́лица російська
па̏лица сербохорватська
pała «дрючок» словацька
pálica словенська
палица «тс.» старослов’янська
пали́ти українська
па́лець українська
palice «палиця, кий; дерев’яний молот» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України