ПАЛЮГА — ЕТИМОЛОГІЯ
па́лиця
псл. palica, palъka, зменш. від pala, мабуть, пов’язаного з paliti «палити»;
назва могла виникнути в час примітивного видобування вогню тертям палиці об палицю або внаслідок використання палиці як знаряддя для підтримування вогню;
за іншим припущенням (Machek ESJČ 429), зв’язок із пали́ти може мотивуватися тим, що очищені від кори гілки деяких дерев палили над вогнем, щоб одержати коричневу або темно-червону фарбу;
менш прийнятні гіпотези про запозичення з німецької мови (двн. pfal «стовп, паля» від лат. pālus – Корш у Преобр. ІІ 9), про спорідненість із па́лець (Брандт РФВ 23, 302; Brückner 391);
припускається також зв’язок з р. располоть «розколоти надвоє», двн. spalten «колоти», дінд. spháṭati «розколює», phálakam «дошка», phalati «лопається, тріскається» (Фасмер ІІІ 193; Младенов 409; Schuster-Šewc 1037; Skok II 592; Mikl. EW 255);
р. па́лка «палиця», [па́лица], бр. па́лка, др. палъка, палица «тс.», п. pała «дрюк, дрючок, ломака», pałka «ціпок, кий, палиця», ч. palice «палиця, кий; дерев’яний молот», слц. вл. pała «дрючок», нл. palica «палиця», болг. м. па́лица, схв. па̏лица, слн. pálica, стсл. палица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пали́ґа
«велика палиця»
па́личка
па́личник
«служник при суді»
палі́ччя
па́лка
«палиця; [шишка на болотяних рослинах, стеблина без колоска]»
пало́чня
«корина, Coryna»
(зоол.)
палю́га́
«велика палиця»
па́люх
«стовп»
па́ля
«палиця»
(дит.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́лка | білоруська |
| па́лица | болгарська |
| pała «дрючок» | верхньолужицька |
| spalten «колоти» | давньоверхньонімецька |
| spháṭati «розколює» | давньоіндійська |
| phálakam «дошка» | давньоіндійська |
| phalati «лопається, тріскається» | давньоіндійська |
| палъка | давньоруська |
| палица «тс.» | давньоруська |
| па́лица | македонська |
| palica «палиця» | нижньолужицька |
| pała «дрюк, дрючок, ломака»«ціпок, кий, палиця» | польська |
| pałka «дрюк, дрючок, ломака»«ціпок, кий, палиця» | польська |
| palica | праслов’янська |
| palъka | праслов’янська |
| pala | праслов’янська |
| paliti «палити» | праслов’янська |
| располоть «розколоти надвоє» | російська |
| па́лка «палиця» | російська |
| па́лица | російська |
| па̏лица | сербохорватська |
| pała «дрючок» | словацька |
| pálica | словенська |
| палица «тс.» | старослов’янська |
| пали́ти | українська |
| па́лець | українська |
| palice «палиця, кий; дерев’яний молот» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України