ПАЛОМНИЦТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
пало́мник «той, хто відвідує святі місця; мандрівний богомолець; прочанин»
похідне утворення від *палъма «пальма», аналогічне слат. palmārіī «паломники», palmātī «тс.», пов’язаними з лат. palma «пальма»;
буквально означало «той, що несе пальмову гілку» (стосувалося богомольців, що відвідували святі місця в Палестині й приносили з собою пальмові гілки);
р. пало́мник, бр. пало́мнік «тс.», др. паломьникъ «тс.; книга, де описуються мандрівки по святих місцях»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пало́мництво
пало́мничати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пало́мнік «тс.» | білоруська |
| паломьникъ «тс.; книга, де описуються мандрівки по святих місцях» | давньоруська |
| palma «пальма» | латинська |
| пало́мник | російська |
| palmārіī «паломники» | середньолатинська |
| palmātī «тс.» | середньолатинська |
| *палъма «пальма» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України