ПАЛАШІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́ла́ш «холодна зброя з двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю СУМ, Нед; великий ніж О»
запозичення з угорської мови;
уг. pallos «кавалерійська шабля», очевидно, походить від тур. pala «шабля з коротким широким клинком», етимологія якого неясна;
зводилось (Младенов 408) до apio-алтайського *(s)pal-/(s)pel- «розсікати надвоє, розполовинювати»;
припускалось (Lokotsch 129) індоєвропейське походження і зіставлялося з курд. pola «шабля з коротким широким клинком», перс. pülad «тс.»;
р. па́ла́ш, бр. пала́ш, ст. палашъ (1582), п. pałasz, ч. palaš, слц. paloš, м. пала, схв. па̏ла, пàла, слн. pálaš;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пала́ш | білоруська |
pola «шабля з коротким широким клинком» | курдська |
пала | македонська |
pülad «тс.» | перська |
pałasz | польська |
па́ла́ш | російська |
па̏ла | сербохорватська |
пàла | сербохорватська |
paloš | словацька |
pálaš | словенська |
pala «шабля з коротким широким клинком» | турецька |
pallos «кавалерійська шабля» | угорська |
palaš | чеська |
*(s)pal-/(s)pel- «розсікати надвоє, розполовинювати» | ? |
палашува́ти «краяти без вимірювання, на всі боки»
очевидно, похідне утворення від па́ла́ш «холодна зброя, яка нагадує шаблю» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
па́ла́ш «холодна зброя, яка нагадує шаблю» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України