ПАЛАТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пала́та «великий, багатий будинок, палац; окрема кімната для хворих; назва деяких державних установ»
запозичення із середньогрецької мови;
сгр. παλάτιον «палац» походить від лат. palātium «тс.», до якого зводиться й укр. пала́ц;
можливість прямого запозичення з латинської мови (Mеіllet Études 183) сумнівна;
р. бр. болг. пала́та, др. полата, палата, п. pałata, ч. заст. palata, м. палата, схв. пàлата, стсл. палата;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пала́тка
«намет»
пала́тник
«палатний наглядач»
пола́тки
«піл, нари, постіль»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пала́та | білоруська |
| пала́та | болгарська |
| полата | давньоруська |
| палата | давньоруська |
| palātium «тс.» | латинська |
| палата | македонська |
| pałata | польська |
| пала́та | російська |
| пàлата | сербохорватська |
| παλάτιον «палац» | середньогрецька |
| палата | старослов’янська |
| пала́ц | українська |
| palata | чеська |
пола́та «полиця на стовпах для складання сиру»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [роłаtki] «ліжко», [роłаtka] «вид сидіння між двома деревами для стрільби по ведмедях і диких кабанах, які приходять до збіжжя; тапчан на низьких ніжках або широка лава» пов’язані з р. пола́ти (мн.) «широкі нари для спання в хаті; поміст на деревах для полювання на звірів», пала́тка «намет», др. полати «церковні хори», укр. пала́та;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пала́тка
«полиця на стіні»
пала́тки
«горище в сараї»
пола́тки
«ліжко, постіль»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| полати «церковні хори» | давньоруська |
| роłаtki «ліжко» | польська |
| роłаtka «вид сидіння між двома деревами для стрільби по ведмедях і диких кабанах, які приходять до збіжжя; тапчан на низьких ніжках або широка лава» | польська |
| пола́ти «широкі нари для спання в хаті; поміст на деревах для полювання на звірів» (мн.) | російська |
| пала́тка «намет» | російська |
| пала́та | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України