ПАЛАНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пала́нка «на Запорізькій Січі у XVIII ст. -- невелике укріплення, обнесене частоколом; адміністративний округ у запорожців; полкове укріплення у запорожців»
запозичення з італійської мови;
іт. palanca «військове укріплення у вигляді частоколу; стовп, велика жердина» походить від нар.-лат. palanca ‹ лат. phalanx «фаланга (загін війська в зімкнутому строю)», а це – від гр. φάλαγξ «фаланга; бойовий порядок важкоозброєної піхоти; військовий табір», до якого зводиться укр. фала́нга;
р. [пала́нка] «містечко, укріплення з паль, палісад, іноді земляне укріплення», п. palanka «паланка», pałanka «тс.», болг. пала́нка «містечко, велике поселення», м. паланка «провінційне містечко», схв. пàлāнка «містечко»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пала́нок
«тин, палісадник»
пола́нка
«селище, село, острог; невеликий замок; область і повіт одружених запорожців»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пала́нка «містечко, велике поселення» | болгарська |
| φάλαγξ «фаланга; бойовий порядок важкоозброєної піхоти; військовий табір» | грецька |
| palanca «військове укріплення у вигляді частоколу; стовп, велика жердина» | італійська |
| phalanx «фаланга (загін війська в зімкнутому строю)» | латинська |
| паланка «провінційне містечко» | македонська |
| palanca | народнолатинська |
| palanka «паланка»«тс.» | польська |
| pałanka «паланка»«тс.» | польська |
| пала́нка «містечко, укріплення з паль, палісад, іноді земляне укріплення» | російська |
| пàлāнка «містечко» | сербохорватська |
| фала́нга | українська |
пала́нка «піч у косарському таборі Г; піч із сирої землі Нед»
не зовсім ясне;
може бути результатом семантичної видозміни слова пала́нка «невелике укріплення, обнесене частоколом», або пов’язаним з дієсловом пали́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пала́нка «невелике укріплення, обнесене частоколом» | українська |
| пали́ти | українська |
пала́нський (у виразі пала́нська гли́на «особливий високоякісний сорт білої глини»)
очевидно, похідне утворення від назви одного із сіл Паланка (у Вінницькій та Черкаській областях);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Паланка (у Вінницькій та Черкаській областях). | українська |
Пелагі́я (жіноче ім’я)
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Πελαγία пов’язане з прикметником πελάγιος «морський», похідним від πέλαγοςί «(від- крите) море»;
р. Пелаге́я, ст. Пелаги́я, бр. Пелаге́я, Пала́га, п. Pelagia, ч. Pelageja, слц. Pelagia, болг. Палаги́я, Пелаги́я, стсл. Пелагиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Паза
Пази́на
Пазу́лька
Па́зьґа
Па́зька
Па́зя
Па́йза
Пала́га
Пала́гна
Палаго́йка
Пала́жка
Пала́зя
Пала́нка
Пела́га
Пелаге́я
Пелагі́а
«ближица, пучиннаа»
(1627)
Пелягі́я
Пози́на
Пола́гна
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Пелаге́я | білоруська |
| Пала́га | білоруська |
| Палаги́я | болгарська |
| Пелаги́я | болгарська |
| Πελαγία «морський» | грецька |
| πέλαγος «(від- крите) море» | грецька |
| πελάγιος | грецька |
| πελάγιος | грецька |
| πελάγιος | грецька |
| Pelagia | польська |
| Пелаге́я | російська |
| Pelagia | словацька |
| Пелагиа | старослов’янська |
| Pelageja | чеська |
| πελάγιος | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України