ПАКТ — ЕТИМОЛОГІЯ
пакт «міжнародна угода, звичайно великого політичного значення»
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. pactum «договір, умова» походить від pacīscor «домовляюся, приходжу до згоди, укладаю договір», пов’язаного з pangō «скріплюю, роблю міцним», pāgus «район, округ, дільниця», pāgina «сторінка», до якого зводиться укр. пагіна́ція;
р. бр. болг. м. пакт, п. ч. слц. вл. pakt, схв. па̏кт, слн. pákt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пактъ
(1720)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пакт | білоруська |
| пакт | болгарська |
| pakt | верхньолужицька |
| pactum «договір, умова» | латинська |
| pacīscor «домовляюся, приходжу до згоди, укладаю договір» | латинська |
| pangō «скріплюю, роблю міцним» | латинська |
| pāgus «район, округ, дільниця» | латинська |
| pāgina «сторінка» | латинська |
| пакт | македонська |
| pakt | польська |
| пакт | російська |
| па̏кт | сербохорватська |
| pakt | словацька |
| pákt | словенська |
| пагіна́ція | українська |
| pakt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України