ПАЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
паз «вузька довга щілина між дошками, колодами і т. ін.; виїмка, заглиблення, гніздо в якій-небудь деталі»
псл. pazъ;
споріднене з гр. πήγνυμι «скріплюю», πη̃γμα «підставка, полиця», πάγος «лід, мороз», лат. pango «вдавлюю, вирізаю, вбиваю», compāges «стик, паз, шов», ав. pas- «в’язати», гот. fahan «схоплювати», двн. fah «обійми; мур; відділення», нвн. Fach «відділ, галузь, ділянка», а також з лат. pacīsco, pacīscor «укладаю договір», pactum «пакт, договір», двн. fuoga «паз, шов», fāhan, fangan «ловити, піймати»;
іє. *pag-/pak- «зміцнювати, скріплювати, зв’язувати, плести»;
р. бр. паз, др. пазъ, п. ч. paz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́зовий
пазови́к
пазува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паз | білоруська |
| fahan «схоплювати» | готська |
| πήγνυμι «скріплюю» | грецька |
| πη̃γμα «підставка, полиця» | грецька |
| πάγος «лід, мороз» | грецька |
| fah «обійми; мур; відділення» | давньоверхньонімецька |
| fuoga «паз, шов» | давньоверхньонімецька |
| fāhan | давньоверхньонімецька |
| fangan «ловити, піймати» | давньоверхньонімецька |
| пазъ | давньоруська |
| pango «вдавлюю, вирізаю, вбиваю» | латинська |
| compāges «стик, паз, шов» | латинська |
| pacīsco | латинська |
| pacīscor «укладаю договір» | латинська |
| pactum «пакт, договір» | латинська |
| Fach «відділ, галузь, ділянка» | нововерхньонімецька |
| paz | польська |
| pazъ | праслов’янська |
| паз | російська |
| paz | чеська |
па́зи́ти «пильнувати, стежити; доглядати»
псл. paziti, пов’язуване з pasti «пильнувати, стежити, стерегти, пасти», що зводиться до іє. *pā- / pǝ- «наглядати, охороняти»;
зіставляється також (Топоров Этимология 1970, 41) з псл. pazъ «паз», pazuxa «пазуха» як первісне «прикривати, берегти»;
болг. па́зя «берегти, стерегти, охороняти», м. пази «тс.», схв. па̏зити «бути уважним, уважно наглядати, піклуватися», слн. páziti «доглядати, спостерігати, чатувати», стсл. пазити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́зати
пазина́ти
«возитися, турбуватися, берегти»
пазови́тий
«турботливий, клопітливий; який добре пасеться, добре їсть Нед»
пазува́ти
па́цити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́зя «берегти, стерегти, охороняти» | болгарська |
| пази «тс.» | македонська |
| paziti | праслов’янська |
| pasti «пильнувати, стежити, стерегти, пасти» | праслов’янська |
| pazъ «паз» | праслов’янська |
| pazuxa «пазуха» | праслов’янська |
| па̏зити «бути уважним, уважно наглядати, піклуватися» | сербохорватська |
| páziti «доглядати, спостерігати, чатувати» | словенська |
| пазити «тс.» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України