ПАЗДІР — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. pazderú, pozderъ, утворене за допомогою префіксів paz- (‹ іє. *pōz-) i poz- (‹ іє. *pōz), наявних в утвореннях типу paznogъtь «суглоб пальця, на якому росте ніготь» і споріднених з дінд. paścāt «позаду, назад», paścā́ «ззаду», ав. pasča «тс.», тох. В postam «після», лат. post «після», лит. pás «біля, до, у», від кореня der-, того самого, що в derǫ «деру»;

сумнівною здається реконструкція (Schuster-Šewc 1053) основи псл. *pazd-(erь) як розширеного варіанта основи pazъ (‹ іє. *pag̑-), до якої зводиться й укр. паз;

р. [па́здер] «стебла хлібних рослин; костриця», [па́здерие] «тс.», др. паздеръ «солома», п. paździerz «костриця», paździerze, [paździor, paździoro], ч. pazdeří, слц. pazderie, вл. pazdźer, нл. pazdźeŕ, pazdźera, болг. па́зде́р, схв. пòздер, пòздēрка, слн. pazdér, стсл. паздеръ, поздеръ, поздериѥ, поздърье «тс.»;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. październik «тс.» походить від paździerze «костриця», з яким співвідносне укр. [па́здір] «зідране лико або костриця»;

назва місяця мотивується тим, що на цей час припадає обробка льону та конопель;

пор. у зв’язку з цим і бр. кастры́чнік «жовтень» від кастры́ца «костриця»;

бр. [паздзе́рнік, паздэ́рнік];