ПАЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
па́жить «пасовисько, вигін»
префіксальне утворення від жи́ти;
зближення р. [па́жить, па́жа] з ір. *pāzah «поверхня, рівнина», дінд. pājaḥ «тс.», ос. foez, foezoe «рівне, вкрите травою поле, рівнина, вигін» (Абаев ИЭСОЯ І 466–467) не має під собою достатніх підстав;
р. [па́жить] «луг, вигін, пасовище», [па́жа] «тс.», др. пажи́ть «луг, пасовисько», ч. pažit «молодий луг; дерн, мурава», слц. pažit’ «тс.», стсл. пажить «луг, пасовисько, вигін»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pājaḥ «тс.» | давньоіндійська |
| пажи́ть «луг, пасовисько» | давньоруська |
| *pāzah «поверхня, рівнина» | іранські |
| foez | осетинська |
| foezoe «рівне, вкрите травою поле, рівнина, вигін» | осетинська |
| па́жить | російська |
| па́жа | російська |
| па́жить «луг, вигін, пасовище» | російська |
| па́жа «тс.» | російська |
| pažit' «тс.» | словацька |
| пажить «луг, пасовисько, вигін» | старослов’янська |
| жи́ти | українська |
| pažit «молодий луг; дерн, мурава» | чеська |
паж «нижча придворна посада, а також особа на цій посаді»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. паж, у свою чергу, запозичено з французької мови за часів Петра І;
вважається, що фр. page «паж» походить від іт. paggio «хлопчик, підліток», яке зводиться до гр. παιδίον «дитина»;
Доза (Dauzat 523) вважає французьке слово давнішим від іт. paggio, зв’язок якого з гр. παιδίον для нього також сумнівний;
бр. болг. м. паж, ч. páže, слц. páža, схв. пȃж, слн. páž;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́жеський
пазь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паж | білоруська |
| паж | болгарська |
| παιδίον «дитина» | грецька |
| παιδίον | грецька |
| paggio «хлопчик, підліток» | італійська |
| paggio | італійська |
| паж | македонська |
| паж | російська |
| пȃж | сербохорватська |
| páža | словацька |
| páž | словенська |
| page «паж» | французька |
| páže | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України