ПАДКО — ЕТИМОЛОГІЯ
па́дко (у вигуку [па́дку мій], який виражає здивування, радість, переляк та ін.)
очевидно, давніше *падок «доля (те, що випало)» (пор. [па́док] «випадок»), похідне від па́дати;
значення «клопотатися» у дієслів [па́дкати] і под. розвинулось на основі значення «бідкатися» (*кричати падку) і могло бути підтримане значенням дієслова упада́ти «турбуватися; домагатися прихильності»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́дкати
па́дкатися
«клопотатися, піклуватися»
падкови́тий
«старанний»
падкува́ти
«тс.»
падкува́тися
«турбуватися, піклуватися»
па́донько
«доля (нещасна)»
па́дькати
«тс.; бідкатися (‹ кричати падку)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *падок «доля (те, що випало)» (пор. [па́док] «випадок») | українська |
| па́дати | українська |
| па́дкати | українська |
| упада́ти «турбуватися; домагатися прихильності» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України