ПАДИШАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
падиша́х «титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу»
запозичення з турецької мови;
тур. padişah «монарх, султан» походить від перс. pādšāh, букв. «захисник-король», яке складається з компонентів pād «господар, володар», спорідненого з дінд. pátiḥ «господар, чоловік», гр. πόσις(‹ *πότις) «чоловік», лит. pàts «сам; чоловік», псл. *gospodь «господар, володар», укр. Госпо́дь, і šāh «король»;
р. болг. падиша́х, бр. падзіша́х, п. padyszach, ч. слц. padišah, padišach, м. падишах, схв. пàдишāх, слн. padišáh;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
падзіша́х | білоруська |
падиша́х | болгарська |
πόσις «чоловік» | грецька |
pátiḥ «господар, чоловік» | давньоіндійська |
pàts «сам; чоловік» | литовська |
падишах | македонська |
pādšāh | перська |
pād «господар, володар» | перська |
šāh «король» | перська |
padyszach | польська |
*gospodь «господар, володар» | праслов’янська |
падиша́х | російська |
пàдишāх | сербохорватська |
padišah | словацька |
padišach | словацька |
padišáh | словенська |
padişah «монарх, султан» | турецька |
Госпо́дь | українська |
padišah | чеська |
padišach | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України