ПАВІЛЬЙОН — ЕТИМОЛОГІЯ
павільйо́н «невелика легка будівля з покриттям; споруда для розміщення експонатів виставки; приміщення для кінозйомок і фотографування»
запозичення з французької мови;
фр. pavillon «тс.» походить від лат. pāpilio (зн. в. pāpiliōnem) «метелик; метеликоподібна палатка, шатро» (за зовнішньою подібністю навісу до розпростертих крил метелика), спорідненого з псл. *pelpelъ «перепел», укр. р. пе́репел, лит. piépala, лтс. paîpala «тс.»;
р. павильо́н, бр. павільён, п. pawilon, ч. слц. pavilón, болг. павилио́н, м. павилjо́н, схв. павѝљōн, слн. paviljón;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| павільён | білоруська |
| павилио́н | болгарська |
| pāpilio «метелик; метеликоподібна палатка, шатро» (зн. в. pāpiliōnem)(за зовнішньою подібністю навісу до розпростертих крил метелика) | латинська |
| paîpala «тс.» | латиська |
| piépala | литовська |
| павилjо́н | македонська |
| pawilon | польська |
| *pelpelъ «перепел» | праслов’янська |
| пе́репел | російська |
| павильо́н | російська |
| павѝљōн | сербохорватська |
| pavilón | словацька |
| paviljón | словенська |
| пе́репел | українська |
| pavillon «тс.» | французька |
| pavilón | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України