ПАВІКО — ЕТИМОЛОГІЯ

ві́ко «кришка скрині, діжки, домовини; повіка»

псл. věka «кришка, повіка»;
споріднене з лит. vókas «повіка», vóka «кришка», лтс. vâks «кришка» і, можливо, з алб. vétullë «брова» (з *vōklā);
не зовсім певні дальші зіставлення з лит. vókti «чистити, скупчувати, збирати, ховати» (Fraenkel 1272) або з дінд. vyā- «покривати» (Brückner 615– 616);
р. ве́ко «повіка; луб’яна коробка, обичайка», бр. ве́ка «кришка», др. вѣко «повіка», п. wieko «кришка», ч. víko, слц. veko, вл. нл. wěko «тс.», слн. véka «повіка», стсл. вѣко «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

па́віко «повіка»
павіча́йка «тс.»
пові́ка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vétullë «брова» (з *vōklā) албанська
ве́ка «кришка» білоруська
wěko «тс.» верхньолужицька
vyā- «покривати» давньоіндійська
вѣко «повіка» давньоруська
vâks «кришка» латиська
vókas «повіка» литовська
vókti «чистити, скупчувати, збирати, ховати» литовська
wěko «тс.» нижньолужицька
wieko «кришка» польська
věka «кришка, повіка» праслов’янська
ве́ко «повіка; луб’яна коробка, обичайка» російська
veko словацька
véka «повіка» словенська
вѣко «тс.» старослов’янська
víko чеська
vóka «кришка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України