ОЧМАНІЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ошману́тися «ошукатися»
неясне;
можливо, пов’язане з очмані́ти;
п. [oszmanić] «ошукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осману́тися
«тс.»
ошану́тися
«обманутися, помилитися, прогадати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| oszmanić «ошукати» | польська |
| очмані́ти | ? |
чмана́ «очманіла, одуріла людина; [привид, мана]» (розм.)
результат поєднання слова мана́ з підсилювально-експресивним, нині змертвілим, префіксом ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-);
не виключений, однак, зв’язок із псл. [*čьmanьjе] «трави, бур’яни», пор. ч. мор. [čmání], слц. čmánie, čmánina «тс.», тоді до семантики пор. р. трава́ – отра́ва;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очма́на́
«очманіла людина»
(розм.)
очмані́ти
чмані́ти
«втрачати здатність нормально мислити, рухатися, діяти (від чаду, алкоголю, нікотину, нервового потрясіння тощо)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čmání | моравське |
| *čьmanьjе «трави, бур’яни» | праслов’янська |
| отра́ва | російська |
| čmánie | словацька |
| čmání | чеська |
| мана́ | ? |
| ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-) | ? |
| čmání | ? |
| čmánina «тс.» | ? |
| трава́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України