ОЧКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
очки «грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (L.) Medic.» (бот.)
результат семантичної видозміни демінутивної форми слова о́ко, о́чі;
асоціація з оком пояснюється окоподібною формою квітів або яскравим кольором (Вісюліна–Клоков 269; Нейштадт 457, 552);
бр. [жаб’і ачкі] «незабудка болотна, Myosotis palustris», [жабіныя вочкі] «тс.», болг. оче́ (бот.) «братки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́чка
«незабудка польова, Myosotis intermedia Link.»
очко
«оман верболистий, Inula salicina»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жаб'і «незабудка болотна, Myosotis palustris» | білоруська |
| оче́ «братки» (бот.) | болгарська |
| жабіныя «тс.» | українська |
| о́ко | ? |
| о́чі | ? |
о́ко «орган зору; [петля; отвір (спец.); бездонна глибина Ж; номер у лото Ж; отвір у дуплянці для вильоту бджіл Л]»
псл. oko;
споріднене з лит. akìs «око», лтс. acs, прус. ackis, дінд. а́kṣī «тс.», ав. aši «очі», тох. А ak «око», В ek «тс.», вірм. akn «око; отвір, дірка», гр.ὄκκος «око», лат. oculus, гот. augō, дісл. auga, нвн. Auge, англ. eye «тс.», далі, очевидно, з гр. ὄδδομαι «бачу, дивлюся», ὀπή «отвір, дірка», ὄψομαι «побачу», ὀπτός «видний, видимий», ὤψ (род. в. ὠπός) «погляд; очі; обличчя»;
іє. *oku̯- «бачити; око»;
р. м. о́ко, бр. во́ка, др. око, п. ч. слц. oko, вл. нл. woko, нл. hoko, болг. око́, схв. о̏кo, слн. okó, стсл. око;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́звіч
«наосліп»
безо́чество
«сліпота»
в-за-о́чи
«позаочі»
взао́чі
«позаочі»
віч-на́-віч
ві́ченьки
вічжа́н
(назва барана)
ві́чі
вічка́ня
(назва вівці)
ві́чко
во́кур
«тс.»
вочу́
«в оці»
за́віч
за́воч
«заочно»
заочи́ти
(у виразі з. о́чі «не зводити очей»)
за́о́чі
зао́чний
зві́читися
«сказати в очі»
зо́чити
«побачити»
на́віч
«перед очима»
на́вічом
«назирці»
надо́чний
нао́чне
«очевидно, явно; на власні очі»
нао́чний
нао́чники
«окуляри»
нао́чніки
«кусочки шкіри, пришиті до оброті, щоб кінь не бачив, що робиться збоку»
нао́чність
нао́чно
нао́чувати
«робити наочним»
ока́їстий
«з білими плямами навколо очей»
ока́йка
«біла вівця з чорними плямами навколо очей»
ока́нь
«той, хто має великі очі»
ока́ня
«метелик-аргус, Cypraea argus»
(ент.)
ока́стий
ока́тий
окова́тий
«окоподібний»
окува́тий
оча́
«оченя»
оча́стий
«тс.»
оча́та
о́ченьки
оченя́та
очи́ська
очи́ці
очи́ща
очка́ня
(назва вівці)
очка́р
«окулярник»
(зоол.)
очка́стий
очки́
«окуляри»
очко́
«одиниця рахунку в спортивних змаганнях та іграх; картярська гра»
о́чко
(зменш.)
очко́ваний
«з нанесеними вічками (гральний камінець)»
очкова́тий
«сітчастий»
очко́ве́
«податок на вулик»
очко́ви́й
очкува́ти
«окулірувати»
(сад.)
о́чна
«очна ставка»
о́чний
очни́к
«окуліст»
очни́ця
«очна ямка; [окуляр Ж]»
о́чній
«очний»
очня́к
«гіпархія (вид метелика), Hipparchia»
(ент.)
позаві́чний
«заочний»
поза́очі
поза́о́чний
пра́очі
«очиська»
при́очко
«очко»
(зоол.)
уві́ч
унао́чнити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aši «очі» | авестійська |
| eye «тс.» | англійська |
| во́ка | білоруська |
| око́ | болгарська |
| woko | верхньолужицька |
| akn «око; отвір, дірка» | вірменська |
| augō | готська |
| ὄδδομαι «бачу, дивлюся» | грецька |
| а́kṣī «тс.» | давньоіндійська |
| auga | давньоісландська |
| око | давньоруська |
| *oku̯- «бачити; око» | індоєвропейська |
| oculus | латинська |
| acs | латиська |
| akìs «око» | литовська |
| о́ко | македонська |
| woko | нижньолужицька |
| hoko | нижньолужицька |
| Auge | нововерхньонімецька |
| oko | польська |
| oko | праслов’янська |
| ackis | прусська |
| о́ко | російська |
| кo | сербохорватська |
| oko | словацька |
| okó | словенська |
| око | старослов’янська |
| oko | чеська |
| А ak «око» | ? |
| ek «тс.» | ? |
| гр.ὄκκος «око» | ? |
| ὀπή «отвір, дірка» | ? |
| ὄψομαι «побачу» | ? |
| ὀπτός «видний, видимий» | ? |
| ὠπός «погляд; очі; обличчя» | ? |
о́ко «один» (після назв десятків при лічбі: двадцять з оком тощо)
очевидно, пов’язане з о́ко «орган зору», очко́;
п. oko «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| oko «тс.» | польська |
| о́ко «орган зору» | ? |
| очко́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України