ОЧЕРЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
очере́т «Phragmites Trin.» (бот.)
псл. *čertъ, пов’язане, очевидно, з *čьr̥tǫ, *čersti «різати, дряпати гострим предметом», іє. *ker- «різати» з огляду на гостре листя рослини;
допускається також зв’язок з іє. *ker(t)- «крутити, сукати, вити»;
р. [о́чере́т, чере́т], бр. чаро́т, п. oczeret (з укр.), схв. чре̏т (цре̏т) «лісова драговина, болотяний простір», слн. čréta «болотяна місцевість, очерет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очерети́на
очереті́вка
«очеретянка, Acrocephalus Naumann»
(орн.)
очере́тниця
«очеретянка; кропив’янка, Sylvia arundinacea»
(орн.)
очеретува́тий
«порослий очеретом»
очере́тяний
очеретя́ни́к
«чорт, що живе в очереті»
очеретя́нка
«(орн.) Acrocephalus; [(бот.) канаркова трава, Phalaris arundinacea L. Mak; заболочена низина; заросле болото Ч]»
чаратянка
«очеретянка»
(орн.)
чере́т
«очерет»
черти́на
«очеретина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чаро́т | білоруська |
| *ker- «різати» | індоєвропейська |
| *ker(t)- «крутити, сукати, вити» | індоєвропейська |
| oczeret (з укр.) | польська |
| *čertъ | праслов’янська |
| о́чере́т | російська |
| т «лісова драговина, болотяний простір» (цре̏т) | сербохорватська |
| čréta «болотяна місцевість, очерет» | словенська |
| чере́т | українська |
| *č | ? |
| *čersti «різати, дряпати гострим предметом» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України