ОЧЕВИДНО — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *vorgъ «ворог, лиходій», давніше, мабуть, «вигнанець, відкинутий», пов’язане чергуванням голосних з *v^ьṛgati «кидати»;

споріднене з лит. vargas «горе, біда, злидні», vargti «терпіти», vérgas «раб», лтс. vargs «слабкий, марний, злиденний», vãrgt «сохнути, марніти», прус. wargs «лихий, злий», далі, можливо, з гот. wrikan «переслідувати», wraks «переслідувач», лат. urgeo «тисну, жену»;

іє. *urg-, що лежить в основі цих слів, означало, очевидно «переслідувати, кидати, мучити»;

думка про запозичення з германських мов (Machek ESJČ 698) малопереконлива;

р. заст. і розм. во́рог, бр. во́раг, др. ворогъ, п. wróg «ворог; доля», ч. слц. vrah «убивця», вл. заст. wróh, болг. враг «ворог», м. враг «чорт, диявол; ворог; хитрун», схв. врȃг «чорт, диявол», слн. vrág «тс.», стсл. врагъ «ворог; диявол»;

уг. gulyás походить від складної назви gulyáshús (букв. «чабанське мʼясо»), утвореної з іменників gulyás «чабан» і етимологічно неясного hús «мʼясо»;

р. бр. гуля́ш, п. gulasz, ч. слц. guláš, болг. гулаш, м. гулаш, схв. гулаш: – запозичено, очевидно, через посередництво німецької або французької мови (нім. Gúlasch, фр. goulache) з угорської;

р. [оскомёлок] «ощипане на лучину поліно», очевидно, контаміноване утворення із слів оско́лок та [коме́ль] «товстий кінець зрубаного стовбура дерева»;