ОЦІНЮВАЧІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ціна́ «грошове вираження вартості товару; значення, вартість»
псл. cěna;
споріднене з лит. káina «тс.», ав. kaēnā- «відплата, помста, кара», гр. ποινή «викуп; помста, кара», що зводяться до іє. *ku̯oi̯nā, утвореного від * ku̯ei̯- «карати, мститися», від якого походять також дінд. cáyatē «мститься, карає», гр. τίνω «плачу, винагороджую; відплачую, караю», τιμή «ціна, вартість; кара», стсл. каати;
р. болг. цена́, бр. цана́, цэ́ны «ціни», др. цѣна, п. ч. слц. cena, м. цена, схв. це́на, слн. cåna, стсл. цѣна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́цінка
«запропонована ціна»
знеці́нення
знеці́нювати
зціни́ти
«продати з аукціону»
зці́нка
«аукціон»
зціня́ч
«аукціоніст»
на́ці́нка
наці́нювати
недооці́нка
неоціне́нний
неоціни́тний
неоці́нний
обці́нка
«оцінка»
о́цін
«оцінка»
оціни́тель
о́ці́нка
оці́нний
оці́нник
оці́нювальний
оці́нювач
оці́нююче
переоці́нка
поці́нний
поціно́вка
«оцінка майна для продажу з аукціону»
приці́нюватися
уці́нка
ціни́тель
ціни́ти
цінко́вий
«коштовний»
ці́нний
цінни́к
ці́ннісний
ціно́вка
«аукціон»
ціно́вний
«коштовний»
ціно́вник
«цінувальник»
цінота́
«вартість, позитивна якість»
цінува́льник
цінува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kaēnā- «відплата, помста, кара» | авестійська |
| цана́ | білоруська |
| цена́ | болгарська |
| ποινή «викуп; помста, кара» | грецька |
| τίνω «плачу, винагороджую; відплачую, караю» | грецька |
| cáyatē «мститься, карає» | давньоіндійська |
| цѣна | давньоруська |
| *ku̯oi̯nā | індоєвропейська |
| káina «тс.» | литовська |
| цена | македонська |
| cena | польська |
| cěna | праслов’янська |
| цена́ | російська |
| це́на | сербохорватська |
| cena | словацька |
| cåna | словенська |
| каати | старослов’янська |
| цѣна | старослов’янська |
| цэ́ны «ціни» | українська |
| cena | чеська |
| ku̯ei̯- «карати, мститися» | ? |
| τιμή «ціна, вартість; кара» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України