ОЦІЛОК — ЕТИМОЛОГІЯ
о́цель «шип на підкові»
через польську мову запозичено з чеської;
ч. ocel «сталь», очевидно, походить з нар.-лат. *aciāle, пов’язаного з лат. aciēs «гостряк, лезо», спорідненим з гр. ἀκίς «жало, шип, колючка», двн. eсka «гостряк», днн. eggia «кут, край, гострота, лезо», дісл. egg, дангл. ecg, англ. edge «тс.», псл. osla «точильний камінь»;
др. оцѣлъ «загартоване залізо, сталь», оцѣль «тс.», п. ocel «шип на підкові; сталь», ocyl «тс.», слц. ocel’ «сталь», вл. wocel, схв. о̀ца̄л, слн. [ocȇl], р.-цсл. оцѣлъ, оцѣль «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наоцели́ти
«загартувати»
о́ці́лок
«кресало; залізний шпат»
оці́ль
«сталь»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
edge «тс.» | англійська |
wocel | верхньолужицька |
ἀκίς «жало, шип, колючка» | грецька |
ecg | давньоанглійська |
eсka «гостряк» | давньоверхньонімецька |
egg | давньоісландська |
eggia «кут, край, гострота, лезо» | давньонижньонімецька |
оцѣлъ «загартоване залізо, сталь» | давньоруська |
aciēs «гостряк, лезо» | латинська |
*aciāle | народнолатинська |
ocel «шип на підкові; сталь»«тс.» | польська |
ocyl «шип на підкові; сталь»«тс.» | польська |
osla «точильний камінь» | праслов’янська |
оцѣлъ | русько-церковнослов’янська |
л | сербохорватська |
ocel' «сталь» | словацька |
ocȇl | словенська |
оцѣль «тс.» | українська |
оцѣль «тс.» | українська |
ocel «сталь» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України