ОЦЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. ocьtъ, запозичене, очевидно, з готської мови;

гот. akeit «оцет» походить від лат. acētum «кисле вино, оцет», пов’язаного з aceo «бути кислим, окислюватися», ācer «гострий», aciēs «гостряк, лезо», спорідненими з гр. ἄκρος «гострий», лит. aštrùs, псл. ostrъ (‹ *osr-) «тс.», укр. го́стрий;

могло бути запозичене в праслов’янську мову й безпосередньо з латинської;

в українській мові, можливо, відновилося під впливом польської;

р. заст. м. о́цет, бр. во́цат, др. оцьтъ, п. ч. ocet, слц. ocot, болг. оце́т, схв. о̀цат, слн. ócet, стсл. оцьтъ;