ОХРЯСТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
хрящ «гнучка й пружна тканина, що з’єднує частини кістяка» (анат.)
псл. xręščü «хрящ» є похідним від xręstati/xręstěti «хрустіти», чергуванням голосних пов’язаного з xrǫstъ (› хруст);
зіставлялося з лит. kremzlė˜ «хрящ», лтс. krimslis «тс.»;
р. хрящ, бр. храсто́к, др. хрястъкъ, п. chrząstka, схв. хр̏скавица;
Фонетичні та словотвірні варіанти
охря́стя
(анат.)
хря́стка
«тс.»
хрясткува́тий
хрящкува́тий
хрящови́на
хрящува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| храсто́к | білоруська |
| хрястъкъ | давньоруська |
| krimslis «тс.» | латиська |
| kremzlė˜ «хрящ» | литовська |
| chrząstka | польська |
| xręščü «хрящ» | праслов’янська |
| хрящ | російська |
| скавица | сербохорватська |
| xręstati/xręstěti «хрустіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України