ОХИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ого́ (вигук для вираження здивування, захоплення, застереження та ін.)
результат поширення інстинктивного вигуку о або видозміни подвоєного вигуку го-го;
р. бр. ого́, п. oho, слц. ohó, oho, болг. охо́, схв. о̀хо̄, слн. ohó;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ого́ | білоруська |
| охо́ | болгарська |
| oho | польська |
| ого́ | російська |
| о̀хо̄ | сербохорватська |
| ohó | словацька |
| oho | словацька |
| ohó | словенська |
| о | ? |
| го-го | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України