ОФІЦЕРНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

офіце́р

запозичено через російське й польське посередництво (від форм непрямих відмінків) з німецької мови;
нім. Offizíer «офіцер» походить від фр. officier «командир загону», яке зводиться до слат. officiārius «той, хто має посаду», пов’язаного з officium «служба, посада», від якого походить також укр. [офі́ція];
р. болг. м. офице́р, бр. афіцэ́р, п. oficer, ч. слн. oficír, слц. oficier, вл. oficěr, схв. офѝцӣр;
Фонетичні та словотвірні варіанти

офіцерня́
офіце́рство
офіце́рша
Етимологічні відповідники

Слово Мова
афіцэ́р білоруська
офице́р болгарська
oficěr верхньолужицька
офице́р македонська
Offizíer «офіцер» німецька
oficer польська
офице́р російська
р сербохорватська
officiārius «той, хто має посаду» середньолатинська
oficier словацька
oficír словенська
офі́ція українська
officier «командир загону» французька
oficír чеська
officium «служба, посада» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України