ОТРУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
отру́дник «присмерковий бражник молочайний, Deilephila euphorbiae L.» (ент.)(гусінь)
очевидно, пов’язане з отру́та (пор. [при́трут] (ент.) «ведмедиця, Arctia» (гусінь), з огляду на отруйність волосяного покриття деяких видів гусені);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| отру́та «ведмедиця, Arctia» (пор. [при́трут] (ент.)(гусінь) | ? |
отруцизна «повитиця європейська, Cuscuta europaea L.» (бот.)
пов’язане з отру́та (п. trucizna «отрута»);
назва зумовлена отруйними властивостями повитиці (Нейштадт 449–450);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| отру́та (п. trucizna «отрута») | ? |
труї́ти
псл. truti, trovǫ «споживати, витрачати, перетравлювати; труїти» пов’язане чергуванням голосних з ітеративом traviti «травити»;
р. трави́ть «перетравлювати (їжу); споживати; знищувати отрутою», бр. траві́ць «перетравлювати», атру́та «отрута», др. трути, трову «тратити», тры́ти, трыю «тс.», п. truć, truję «труїти; знищувати; споживати», ч. [trut’, truju] «труїти», слц. trovit’ «тратити; споживати», нл. tšuś, tšuju «бути позбавленим, втрачати», болг. тро́вя «отруюю», отро́ва «отрута», м. труjе «отруює», схв. тро̀вати, тру̏jем «труїти», о̀тров «отрута», слн. trováti, trújem «труїти», стсл. травити, травлѭ «поїдати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втрої́ти
«отруїти»
затрої́ти
«тс.»
затруї́ти
«отруїти; [наситити отрутою; заразити]»
натруї́ти
отрі́й
«отрута»
отрі́йниця
«отруйниця»
отро́ва
«отрута»
отро́вний
«отруйний»
отруї́ти
отру́йливий
отру́йний
отру́йник
отру́йність
отру́та
отру́тний
отру́тник
отру́тність
отру́ювання
отру́ювач
отру́я
«отрута»
протру́єний
протру́єння
протруї́ти
протру́йник
протру́ювальний
протру́ювання
протру́ювач
строї́ти
«струїти»
строї́ти
«отруїти»
стру́єний
струї́ти
трі́йка
«отрута Г; труїння ВеЗн»
трі́йло
«тс.»
трої́ти
«труїти»
троти́на
«отрута»
троя́к
троя́н
«тс.»
троянкі́
«вид отруйних грибів»
тру́єний
труїзна́
«отрута»
труї́ння
тру́йка
«тс.»
труйни́й
тру́нок
«отрута»
тру́та́
тру́ти
«тс.»
трути́зна
трути́на́
труті́вка
тру́тка
«тс.»
трутни́й
«отруйний, отруєний»
тру́тник
«отруювач»
утрійний
«отруйний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| траві́ць «перетравлювати» | білоруська |
| атру́та «отрута» | білоруська |
| тро́вя «отруюю» | болгарська |
| отро́ва «отрута» | болгарська |
| трути | давньоруська |
| трову «тратити» | давньоруська |
| тры́ти | давньоруська |
| трыю «тс.» | давньоруська |
| труjе «отруює» | македонська |
| tšuś «бути позбавленим, втрачати» | нижньолужицька |
| tšuju «бути позбавленим, втрачати» | нижньолужицька |
| truć «труїти; знищувати; споживати» | польська |
| truję «труїти; знищувати; споживати» | польська |
| truti | праслов’янська |
| trovǫ «споживати, витрачати, перетравлювати; труїти» | праслов’янська |
| traviti «травити» | праслов’янська |
| трави́ть «перетравлювати (їжу); споживати; знищувати отрутою» | російська |
| тро̀вати | сербохорватська |
| тру̏jем «труїти» | сербохорватська |
| о̀тров «отрута» | сербохорватська |
| trovit' «тратити; споживати» | словацька |
| trováti «труїти» | словенська |
| trújem «труїти» | словенська |
| травити | старослов’янська |
| травлѭ «поїдати» | старослов’янська |
| trut' «труїти» | чеська |
| truju «труїти» | чеська |
трут «ґніт або висушений гриб-трутовик, який займається від іскри і використовується для викрешування вогню; [падаюча зірка Г; зоряний пил Нед; (бот.) трутовик, Polyporus Mich. Mak; губка несправжня, Fomes igniarius (L.) Gib. (Plyporus igniarius L.) Mak, Нед]»
псл. trǫdъ, очевидно, «гниль»;
зіставляється з лит. trandès (trandė˜) «личинка молі; деревний черв’як», trendėˊti «бути побитим міллю або поточеним черв’яками», trenėˊti «псуватися», лтс. trenêt «псуватися, гнити», дінд. tṛṇátti «розколює, відкриває, продірявлює», гр. τερηδών «деревний черв’як»;
припускається можливість зв’язку з труд «робота», др. трудъ «хвороба», стсл. трѫдъ «тс.», п. trąd «проказа, парша, струп», схв. тру́т «нарив на пальці руки», слн. [trọ̑d] «кольки» (Bulat AfSlPh 37, 470), які зіставляються, в свою чергу, з гол. stront «кал» (Uhlenbeck 115);
р. трут, др. трудъ «деревна губка», ч. troud «трут», [trúd] «порохня», [trúdnět’] «трухлявіти», ст. trúdný «спалений», слц. trúd «трут», болг. трът, схв. тру̑д, слн. [trôd] «тс.», стсл. трѫдь «деревна губка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́трут
«зоряний пил; астероїд»
тру́тник
«´ніт; гриб-трутовик»
трутняк
«трутовик»
трутови́к
«гриб, що паразитує на деревах»
тру́тові
«гриби, Polyporaceae»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трът | болгарська |
| stront «кал» | голландська |
| τερηδών «деревний черв’як» | грецька |
| tṛṇátti «розколює, відкриває, продірявлює» | давньоіндійська |
| трудъ «хвороба» | давньоруська |
| трудъ «деревна губка» | давньоруська |
| trenêt «псуватися, гнити» | латиська |
| trandès «личинка молі; деревний черв’як» (trandė˜) | литовська |
| trendėˊti «бути побитим міллю або поточеним черв’яками» | литовська |
| trenėˊti «псуватися» | литовська |
| trandė˜ | литовська |
| trąd «проказа, парша, струп» | польська |
| trǫdъ | праслов’янська |
| трут | російська |
| тру́т «нарив на пальці руки» | сербохорватська |
| тру̑д | сербохорватська |
| trúd «трут» | словацька |
| trọ̑d «кольки» | словенська |
| trôd «тс.» | словенська |
| трѫдъ «тс.» | старослов’янська |
| трѫдь «деревна губка» | старослов’янська |
| труд «робота» | українська |
| troud «трут» | чеська |
| trúd «порохня» | чеська |
| trúdnět' «трухлявіти» | чеська |
| trúdný «спалений» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України