ОТОМАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
отома́нка «широкий м’який диван без спинки»
запозичення з французької мови;
фр. ottomane «отоманка» утворене від власного імені тур. Othman «Осман» (засновник Османської імперії, 1259–1326), яке зводиться до ар. ‘uthmā́n;
р. оттома́нка, бр. атама́нка, п. otomana, ч. слц. вл. otoman, болг. отома́нка, м. отоман, схв. ото̀ма̄н, слн. otomа́na;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отома́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| 'uthmā́n | арабська |
| атама́нка | білоруська |
| отома́нка | болгарська |
| otoman | верхньолужицька |
| отоман | македонська |
| otomana | польська |
| оттома́нка | російська |
| н | сербохорватська |
| otoman | словацька |
| otomа́na | словенська |
| Othman «Осман» (засновник Османської імперії, 1259--1326) | турецька |
| ottomane «отоманка» | французька |
| otoman | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України