ОТВОРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
отвира́ти «відчиняти»
псл. ot-vorіti, *otverti «відчинити», утворене за допомогою префікса *ot- від *verti «зачинити» і пов’язане чергуванням голосних з otvorъ «отвір», ot-voriti, пізніше було сприйняте як o-tvoriti під впливом tvoriti, у зв’язку з чим з’явилося za-tvoriti «зачинити»;
споріднене з лит. atvérti «відкрити, відчинити», лтс. atvẽrt «тс.», прус. etwerreis «відчини», лат. aperio (‹ *apverio) «відкриваю, відчиняю», operio (‹ *opverio) «вкриваю, зачиняю, ховаю»;
р. отвори́ть, др. отворити, п. otwierać, otwór, ч. otvírati, otevírati, otvor, слц. otvárat’, otvor, вл. wotewěrać, нл. wótwěraś, wótwor, болг. отваря́м, отво́р, м. отвора, отвор, схв. отва́рати, о̀твор, слн. otvóriti, otvór, стсл. отъворити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отвира́тель
«той, що відкриває (відчиняє)»
о́твір
отвори́ти
«відчинити»
о́твором
«навстіж»
повтваря́ти
«повідчиняти»
повтверя́ти
повтворя́ти
«тс.»
утвори́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
отваря́м | болгарська |
wotewěrać | верхньолужицька |
отворити | давньоруська |
aperio «відкриваю, відчиняю» (‹ *apverio) | латинська |
atvẽrt «тс.» | латиська |
atvérti «відкрити, відчинити» | литовська |
отвора | македонська |
wótwěraś | нижньолужицька |
wótwor | нижньолужицька |
otwierać | польська |
otwór | польська |
ot-vorіti | праслов’янська |
etwerreis «відчини» | прусська |
отвори́ть | російська |
отва́рати | сербохорватська |
otvárat' | словацька |
otvor | словацька |
otvóriti | словенська |
otvór | словенська |
отъворити | старослов’янська |
отво́р | українська |
отвор | українська |
о̀твор | українська |
otvírati | чеська |
otevírati | чеська |
otvor | чеська |
*otverti «відчинити» | ? |
*verti «зачинити» | ? |
otvorъ «отвір» | ? |
ot-voriti | ? |
za-tvoriti «зачинити» | ? |
*opverio «вкриваю, зачиняю, ховаю» | ? |
воро́нка «[чіп, затичка Г; отвір у бочці, сопілці, свистку Me]; (нове, з рос.) вирва, яма від вибуху»
псл. *vorná, що означало, очевидно, «колодка, чіп»;
поза слов’янськими мовами певні відповідності спостерігаються тільки в лтс. vārna «колода з жолобками для виття вірьовки»;
зіставляється також з алб. vȃrrë «рана», дінд. vraṇaḥ, vraṇam «тс.»;
можливо, того ж походження, що й вір «жердяна загорода», о́твір, во́рок «мішок»;
р. воро́нка «лійка; яма конічної форми», бр. варо́нка «яма конічної форми», п. wrona «отвір, дірка», ч. vrana «тс.», болг. врана́ «отвір у бочці; чіп», схв. врȃњ «чіп», слн. vrȃnj «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vȃrrë «рана» | албанська |
варо́нка «яма конічної форми» | білоруська |
врана́ «отвір у бочці; чіп» | болгарська |
vraṇaḥ | давньоіндійська |
vārna «колода з жолобками для виття вірьовки» | латиська |
wrona «отвір, дірка» | польська |
*vorná | праслов’янська |
воро́нка «лійка; яма конічної форми» | російська |
врȃњ «чіп» | сербохорватська |
vrȃnj «тс.» | словенська |
vrana «тс.» | чеська |
vraṇam «тс.» | ? |
вір «жердяна загорода» | ? |
о́твір | ? |
во́рок «мішок» | ? |
ро́звір «ущелина, міжгір’я, перевал»
похідні утворення від зниклого дієслова псл. *orzverti «розкрити, роззявити», в основі якого лежить корінь псл. *ver-/vоr-, той самий, що і в словах вере́я, о́твір;
п. rozwîr «яр, (анат.) хід, отвір, щілина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розварня
«ледача жінка»
розве́ра
«непутня людина, легковажна жінка»
розвірня́ка
«роззява»
розво́ра
«тс.; зівака; ледача жінка, яка лише роздивляється на всі боки»
роздво́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rozwór «яр, (анат.) хід, отвір, щілина» | польська |
*orzverti «розкрити, роззявити» | праслов’янська |
*ver-/vоr- | праслов’янська |
вере́я | українська |
о́твір | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України