ОСЬОВИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
вісь
псл. osь;
споріднене з лит. ašìs «вісь», лтс. ass, прус. assis, дінд. ákṣa-, ав. aša-, лат. axis «вісь», гр. ἄξων, двн. ahsa, нвн. Achse «тс.», ірл. aiss «віз»;
від іє. *aĝ- «гнати, рухати»;
р. др. ось, бр. вось, п. oś, ч. ст. слц. os, вл. wóska, нл. wos, woska, полаб. vüs (vis), болг. ос, схв. ôс, слн. ós, стсл. ось;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́сни́й
ві́сник
«струг, ніж вісний»
вісня́к
«тс.»
осьови́й
о́ся
«вісь»
підві́сник
(тех.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
aša- | авестійська |
вось | білоруська |
ос | болгарська |
wóska | верхньолужицька |
ἄξων | грецька |
ahsa | давньоверхньонімецька |
ákṣa- | давньоіндійська |
ось | давньоруська |
*aĝ- «гнати, рухати» | індоєвропейська |
aiss «віз» | ірландська |
axis «вісь» | латинська |
ass | латиська |
ašìs «вісь» | литовська |
wos | нижньолужицька |
woska | нижньолужицька |
Achse «тс.» | нововерхньонімецька |
vüs (vis) | полабська |
oś | польська |
osь | праслов’янська |
assis | прусська |
ось | російська |
ôс | сербохорватська |
os | словацька |
ós | словенська |
ось | старослов’янська |
os | чеська |
os | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України