ОСТРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. ostrovъ (‹ *o(b)-srovъ), букв. «той, що обтікається», від іє. *sreu-/srou- «текти»;

очевидно, спочатку назва стосувалася тільки річкових островів, а потім і морських;

споріднене з лит. srovė˜ «течія, потік, струм», лтс. straume «течія, потік», strāva «струмінь, струм», гр. ῥόος «течія»,ῥοή «ріка, потік», двн. stroum, нвн. Strom «течія», дангл. strēam, дінд. srávati «тече»;

р. болг. м. о́стров, бр. во́страў, др. островъ, п. заст. ostrów, ч. слц. ostrov, нл. wotšow, полаб. Våstrü’v (топонім), схв. о̏стрво, слн. ст. ostròv, стсл. островъ;

запозичення із західноєвропейських мов;

н. Rheostát, фр. réostat, англ. rheostat утворено на основі гр. ῥέω «течу», спорідненого з дінд. srávati «тече», лит. sravа̀ «потік», псл. *sruja «тс.», укр. струя́, о́стрів, і στατός «стоячий, нерухомий», пов’язаного з ἵστημι «стою, ставлю», спорідненим з лат. sto «стою», status «встановлений, призначений», псл. stati, укр. ста́ти;

р. болг. реоста́т, бр. рэаста́т, п. ч. слц. вл. reostat, схв. рео̀стāт, слн. reostát;

псл. ostrъv- (‹ *osrъv-) «стовбур із суками», пов’язане з ostrъ (*osrъ) «гострий»;

р. [остро́вье] «зрубані нетовсті дерева з обрубаним гіллям, з гостряками», бр. [астро́ва] «драбина при стійлі; ялина із сучками», [астро́ўка] «піраміда із сукуватих гілляк для сушіння сіна», п. ostrew «жердина із суками», ч. ostrev (ostrve) «стовбур із суками для просушування сіна», слц. ostrva «тс.», схв. [о̏стрва] «кілок перед будинком, на який вішають зброю», слн. ostŕv «жердина для просушування зернових культур»;