ОСТРОГОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. ostrogъ «обгороджене гострими кілками місце», не зовсім ясне;

очевидно, як і остро́га́, пов’язане з ostrъ «гострий»;

припущуваний зв’язок із стерегти́ (Mikl. EW 293; Горяев 243) малоймовірний;

р. остро́г «укріплення, в’язниця», бр. астро́г «тс.», др. острогъ «огорожа навколо міста», п. ostróg «огорожа із загострених кілків», ч. ostroh «укріплення, бастіон», слц. ostroh «мис, стрілка», вл. wotšog «укріплене місце», полаб. vǻströg, болг. [остро́г] «жердина в копиці сіна», схв. о̀строг (назва гори), слн. ostrо̀g «табір, стан», стсл. острогъ;

псл. ostroga, очевидно, як і ostrogъ, пов’язане з ostrъ «гострий»;

р. остро́га́ «шпора; [гострий мис, коса]», бр. [астро́га] «зрубане дерево із суками», [остро́жка] «шпора», п. ostroga, ч. ostruha, ст. ostroha, слц. ostroha, вл. wotroha, нл. wótšog, полаб. våstrügă, схв. о̀строга, о̀струга «тс.», слн. ostróga «тс.; кущ ожини»;

польському ostroga «осторога» відповідає східнослов’янська повноголосна форма осторо́га;

запозичення з польської мови;

бр. [остро́жный] «обережний»;

пор. р. шпо́рник «дельфіній»;

назва зумовлена формою квітки, чашолистики якої видовжені в шпорку, що нагадує острогу;

похідне утворення від остро́га́;

п. ostróżka «дельфіній, Delphinium L.», ч. ostrůžka, слц. ostrôžka, схв. о̀строжница, слн. ostróžnik «тс.»;

очевидно, пов’язане з остро́га́ «колючка» (див.);