ОСТОГИДЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
остоги́діти «до краю обриднути; стати гидким, нестерпним»
складне утворення з компонентів о-, сто і (о)гиднути;
числівник сто, що підкреслює високий ступінь ознаки («огиднути сто разів»), трапляється і в інших подібних утвореннях (остобі́сіти, р. осточерте́ть тощо);
Фонетичні та словотвірні варіанти
настоги́днути
остоги́джений
остоги́дливий
остоги́длий
остоги́днути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о- | ? |
| сто (о)гиднути | ? |
| сто | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України