ОСТИЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
сти́нути «холонути, остигати»
очевидно, псл. stydnǫti «стинути», в якому d перед n випало (пор. форми з відновленим d: п. ст. stydnąć, ч. stydnouti, слц. stydnút’ «тс.»);
пов’язане чергуванням голосних з псл. studъ/studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]», якому відповідають укр. [студ] «сором», [сту́да] «холод», студи́ти;
р. сты́нуть, сты́лый, бр. сты́нуць, стыць, с.-цсл. оустынѫти (3 ос. одн. оустыде);
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́стівка
«густий гній (з болячки)»
опости́ти
«остогиднути»
ости́лий
«бридкий»
сти́лий
«холодний, застиглий, мертвий»
сти́ти
«тс. Нед; мерзнути О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сты́нуць | білоруська |
| стыць | білоруська |
| stydnąć | польська |
| stydnąć | польська |
| stydnǫti «стинути» | праслов’янська |
| studъ/studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]» | праслов’янська |
| сты́нуть | російська |
| сты́лый | російська |
| оустынѫти (3 ос. одн. оустыде) | сербо-церковнослов’янська |
| stydnút' | словацька |
| stydnút' | словацька |
| студ «сором» | українська |
| сту́да «холод» | українська |
| студи́ти | українська |
| stydnouti | чеська |
| stydnouti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України