ОСОТОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
осо́т «Cirsium L.; [цирцея паризька, Circaea lutetiana L.; жовтий осот польовий, Sonchus arvensis L.]» (бот.)
псл. osъtъ;
корінь os-, наявний також у слові (г)острий ‹ іє. *ak῀- «тс.»;
споріднене з лит. ãšutas, ašutaĩ «волосінь, кінський волос», лат. acus «гостряк, голка», acuo «гострю, загострюю», гр.ἄκανος «будяк»;
р. осо́т, бр. асо́т, п. ч. oset, слц. ôstie «будяк», вл. wóst, нл. woset, полаб. våstăc (*osъtьcь), болг. [осѣ́тъ], схв. о̀сат, слн. osát, стсл. осътъ, осотъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осо́тий
«будяк пониклий, Carduus nutans L.; кнік, Cnicus L.»
осоті́й
«будяк акантовидний»
осо́товий
о́сті
«осот»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
асо́т | білоруська |
осѣ́тъ | болгарська |
wóst | верхньолужицька |
*ak῀- «тс.» | індоєвропейська |
acus «гостряк, голка» | латинська |
ãšutas | литовська |
woset | нижньолужицька |
våstăc (*osъtьcь) | полабська |
oset | польська |
osъtъ | праслов’янська |
осо́т | російська |
о̀сат | сербохорватська |
ôstie «будяк» | словацька |
osát | словенська |
осътъ | старослов’янська |
осотъ | українська |
oset | чеська |
os- | ? |
(г)острий | ? |
ašutaĩ «волосінь, кінський волос» | ? |
acuo «гострю, загострюю» | ? |
гр.ἄκανος «будяк» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України