ОСОРУГА — ЕТИМОЛОГІЯ
осору́га «прикрощі, неприємність; почуття відрази, огиди»
псл. osor-, префіксальне утворення від кореня sor-, який зіставляється з р. ссора «сварка» або з псл. serǫ, sьrati;
компонент -уг- (-уж-) є, очевидно, суфіксом з презирливо-збільшувальною функцією, як у дідуга́, хапу́га, яру́га, катю́га, хитрю́га;
схв. о̏сōран «різкий, грубий, дражливий, запальний; зарозумілий», осо̀рљив «тс.», слн. osóren «різкий, грубий, жорсткий», osóriti se «стати проти, чинити опір», болг. [осорлѝв] «хворий, який часто мочиться», цсл. въсоръ «жорсткий», въсоривъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
насору́га
«задерикуватість? нав’язливість? причіпки?»
насоружа́ти
«настренчувати, підбурювати»
насору́жний
«осоружний»
осору́жити
«зганьбити, осоромити»
осору́житися
«до краю обриднути»
осору́жний
«остогидлий, бридкий, ненависний»
осуру́га
«тс.»
осуру́житися
«тс.»
осуру́жний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| осорлѝв «хворий, який часто мочиться» | болгарська |
| osor- | праслов’янська |
| serǫ | праслов’янська |
| ссора «сварка» | російська |
| сōран «різкий, грубий, дражливий, запальний; зарозумілий» | сербохорватська |
| osóren «різкий, грубий, жорсткий»«стати проти, чинити опір» | словенська |
| osóriti se «різкий, грубий, жорсткий»«стати проти, чинити опір» | словенська |
| осо̀рљив «тс.» | українська |
| въсоривъ «тс.» | українська |
| въсоръ «жорсткий» | церковнослов’янська |
| sor- | ? |
| sьrati | ? |
| -уг- (-уж-) | ? |
| дідуга́ | ? |
| хапу́га | ? |
| яру́га | ? |
| катю́га | ? |
| хитрю́га | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України