ОСОКОВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
осо́ка́ «Carex L.» (бот.)
псл. [osoka], очевидно, пов’язане чергуванням голосних із *sěkti «сікти, різати» (пор. діалектні назви осоки: різчина, різій, різійка, різуха та ін.);
не виключений, проте, й зв’язок з коренем os- «гострий» (Mikl. EW 227, 290), др. остръ, укр. осо́т (пор. діалектні назви осоки: укр. остриця, ч. ostřice, слц. ostrica, болг. остри́ца, схв. о̀штрица «тс.», а також лит. ãšaka «(риб’яча) кістка; гостря», лтс. asaka «риб’яча кістка»);
р. осо́ка́, бр. асака́, п. osoka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осокі́сний
(у виразі осокі́сне боло́то «рівне, сухе місце на болоті, де росте осока»)
осоко́ві
осоча
«осока житня, Carex secalina Wahl.»
осо́чина
«осока»
осо́чистий
«зарослий осокою; змішаний з осокою»
осочниця
«осока, Carex arenaria L.»
осочня́к
«зарості осоки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| асака́ | білоруська |
| остръ | давньоруська |
| asaka «риб’яча кістка» | латиська |
| osoka | польська |
| osoka | праслов’янська |
| осо́ка́ | російська |
| осо́т (пор. діалектні назви осоки: укр. остриця, ч. ostřice, слц. ostrica, болг. остри́ца, схв. о̀штрица «тс.», а також лит. ãšaka «(риб’яча) | українська |
| *sěkti «сікти, різати» (пор. діалектні назви осоки: різчина, різій, різійка, різуха та ін.) | ? |
| os- «гострий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України