ОСНАЩЕННЯМ — ЕТИМОЛОГІЯ

снасть «знаряддя; одяг; опорна частина споруди; (мн.) обладнання щогл, трос, канат; (заст.) скелет»

очевидно, пов’язане з р. [сна́дить] «складати, скріпляти» і, далі, з псл. snad- «легкий»;
р. снасть, бр. снасць, др. снасть «знаряддя, пристрій, озброєння, збруя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осна́стка
осна́щення
переосна́щення
снасти́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снасць білоруська
снасть «знаряддя, пристрій, озброєння, збруя» давньоруська
snad- «легкий» праслов’янська
сна́дить «складати, скріпляти» російська
снасть російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України