ОСНАЩЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
снасть «знаряддя; одяг; опорна частина споруди; (мн.) обладнання щогл, трос, канат; (заст.) скелет»
очевидно, пов’язане з р. [сна́дить] «складати, скріпляти» і, далі, з псл. snad- «легкий»;
р. снасть, бр. снасць, др. снасть «знаряддя, пристрій, озброєння, збруя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осна́стка
осна́щення
переосна́щення
снасти́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| снасць | білоруська |
| снасть «знаряддя, пристрій, озброєння, збруя» | давньоруська |
| snad- «легкий» | праслов’янська |
| сна́дить «складати, скріпляти» | російська |
| снасть | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України