ОСНАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
осна́ч «плотар»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. [осна́ч] «бурлака; річковий матрос» може бути похідним від [осн] ‹ др. остьнъ «гак, багор», спорідненого з о́стрый «гострий», як «той, хто орудує багром»;
виведення (Фасмер ІІІ 162; Matzenauer 12, 173; Bern. I 32; Mikl. EW 4) від гот. asneis «різноробітник, поденник», двн. asni «тс.», а також пов’язання (Даль ІІ 1814) з р. осна́щивать «оснащувати», осна́стка помилкові;
бр. асна́ч «плотар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осначь
«тс.»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| асна́ч «плотар» | білоруська |
| asneis «різноробітник, поденник» | готська |
| asni «тс.» | давньоверхньонімецька |
| остьнъ «гак, багор» | давньоруська |
| осна́ч «бурлака; річковий матрос» | російська |
| осна́щивать «оснащувати» | російська |
| о́стрый «гострий» | ? |
| як «той, хто орудує багром» | ? |
| осна́стка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України