ОСНАСТКА — ЕТИМОЛОГІЯ

осна́ч «плотар»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. [осна́ч] «бурлака; річковий матрос» може бути похідним від [осн] ‹ др. остьнъ «гак, багор», спорідненого з о́стрый «гострий», як «той, хто орудує багром»;
виведення (Фасмер ІІІ 162; Matzenauer 12, 173; Bern. I 32; Mikl. EW 4) від гот. asneis «різноробітник, поденник», двн. asni «тс.», а також пов’язання (Даль ІІ 1814) з р. осна́щивать «оснащувати», осна́стка помилкові;
бр. асна́ч «плотар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осначь «тс.» (XVI ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
асна́ч «плотар» білоруська
asneis «різноробітник, поденник» готська
asni «тс.» давньоверхньонімецька
остьнъ «гак, багор» давньоруська
осна́ч «бурлака; річковий матрос» російська
осна́щивать «оснащувати» російська
о́стрый «гострий» ?
як «той, хто орудує багром» ?
осна́стка ?

снасть «знаряддя; одяг; опорна частина споруди; (мн.) обладнання щогл, трос, канат; (заст.) скелет»

очевидно, пов’язане з р. [сна́дить] «складати, скріпляти» і, далі, з псл. snad- «легкий»;
р. снасть, бр. снасць, др. снасть «знаряддя, пристрій, озброєння, збруя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осна́стка
осна́щення
переосна́щення
снасти́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снасць білоруська
снасть «знаряддя, пристрій, озброєння, збруя» давньоруська
snad- «легкий» праслов’янська
сна́дить «складати, скріпляти» російська
снасть російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України