ОСМАНАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
осма́ни
запозичення з турецької мови;
тур. Osmanlı походить від засвоєного з арабської мови імені турецького султана, засновника Оттоманської імперії Османа (1259–1326);
ар. uthmā́n, що є також власним ім’ям, етимологічно неясне;
р. осма́н, бр. асма́н, ч. слц. вл. osman, болг. осма́нец, м. османлиjа, схв. Осма̀нлиjа, слн. Osman;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осма́н
(давня назва турків -- населення Османської імперії)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
uthmā́n | арабська |
асма́н | білоруська |
осма́нец | болгарська |
osman | верхньолужицька |
османлиjа | македонська |
осма́н | російська |
Осма̀нлиjа | сербохорватська |
osman | словацька |
Osman | словенська |
Osmanlı | турецька |
osman | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України