ОСЛАБЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
слаби́й
псл. slabъ «слабий, виснажений, безсилий, млявий»;
споріднене з лит. slõbti «слабнути, втрачати свідомість», жем. [slãbnas] «слабий», сх. [slôbnas] «тс.», лтс. slãbt «ослабнути, поникнути», двн. slaf «слабий, кволий», снн. гол. slap «тс.», гот. slēpan «спати», дісл. slápr «ледар», а також, можливо, лат. lābоr, lābī «спадати; ковзати, прослизнути»;
іє. *(s)lab-/(s)leb-/(s)lap-/(s)lep- «в’яло звисати»;
думка про запозичення литовських і латиських відповідників з польської мови (Skok III 277) необґрунтована (див. Fraenkel 825);
р. сла́бый, бр. сла́бы, др. слабъ, слабыи, п. вл. нл. słaby, ч. слц. slabó, болг. м. слаб, схв. cла̏б, слн. sláb, стсл. слабъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непосла́бний
осла́ба
«ослаблення»
ослаба́ти
осла́би́ти
ослабі́лий
осла́блений
осла́блення
осла́блий
осла́блювати
осла́блювач
(спец.)
ослабля́ти
осла́бти
по́слаб
«понос»
послаба́ти
по́слабий
«трохи хворий; занадто слабий»
посла́бти
преуслаби́й
«дуже слабий»
ро́зслаб
«розслаблення»
розсла́би́ти
слабе́нький
слабина́
«слабість; [пахи у тварин Нед, ВеЗн]»
слаби́тельний
слаби́ти
сла́бість
слабі́ти
слабі́шати
слабки́й
слабкови́тий
«хворобливий»
слабнї́ти
«слабшати»
сла́бнути
слабови́тий
сла́бові́нь
«слабість; слаба людина»
слабськи́й
«слабкий»
слабува́ти
«хворіти»
слабува́тий
слабушкова́тий
«хворобливий»
сла́бшати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сла́бы | білоруська |
| слаб | болгарська |
| słaby | верхньолужицька |
| slap «тс.» | голландська |
| slēpan «спати» | готська |
| slaf «слабий, кволий» | давньоверхньонімецька |
| slápr «ледар» | давньоісландська |
| слабъ | давньоруська |
| слабыи | давньоруська |
| slãbnas «слабий» | жемайтське |
| *(s)lab-/(s)leb-/(s)lap-/(s)lep- «в’яло звисати» | індоєвропейська |
| lābоr | латинська |
| lābī «спадати; ковзати, прослизнути» | латинська |
| slãbt «ослабнути, поникнути» | латиська |
| slõbti «слабнути, втрачати свідомість» | литовська |
| слаб | македонська |
| słaby | нижньолужицька |
| słaby | польська |
| slabъ «слабий, виснажений, безсилий, млявий» | праслов’янська |
| сла́бый | російська |
| cла̏б | сербохорватська |
| slap «тс.» | середньонижньонімецька |
| slabý | словацька |
| slàb | словенська |
| слабъ | старослов’янська |
| slabý | чеська |
| slôbnas «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України