ОСКОМИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ско́мина «оскома»
псл. skoma, пов’язане з чергуванням голосних із *sčemiti(‹*skemiti) «щеміти»;
р. [скоми́ть] «боліти, щеміти, страждати, хворіти», [скомль (ско́мля)] «хвороба, скорбота, нудьга», оско́мина «оскома», бр. [ско́ма] «оскома», аско́ма «тс.», др. оскомина «оскома; неприємний спогад; неприємний наслідок», п. skoma «оскома», skomina, oskoma, ч. [оskomina], вл. ст. woskobi(z)na, нл. woskobina, болг. м. ско́мина, оско́мина, схв. ска̏мина, слн. skomína «тс.», [skomati] «тужити», skomljáti (заст.) «стогнати, сумувати, розпалюватися», р.-цсл. скомина «зубний біль», оскомина «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оско́ма
оско́мина
оско́ми́стий
оско́мити
оско́митися
скі́м'ячий
«тс.»
скі́млити
«нити; скиглити, скавучати»
скі́млячий
«ниючий, щемлячий»
скомта́ти
«свербіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ско́ма «оскома» | білоруська |
| аско́ма «тс.» | білоруська |
| ско́мина | болгарська |
| оско́мина | болгарська |
| woskobi(z)na | верхньолужицька |
| оскомина «оскома; неприємний спогад; неприємний наслідок» | давньоруська |
| ско́мина | македонська |
| оско́мина | македонська |
| woskobina | нижньолужицька |
| skoma «оскома» | польська |
| skomina «оскома» | польська |
| oskoma «оскома» | польська |
| skoma | праслов’янська |
| *sčemiti «щеміти» | праслов’янська |
| *skemiti | праслов’янська |
| скоми́ть «боліти, щеміти, страждати, хворіти» | російська |
| скомль «хвороба, скорбота, нудьга» (ско́мля)] | російська |
| оско́мина «оскома» | російська |
| ско́мля | російська |
| ско́мля | російська |
| скомина «зубний біль» | русько-церковнослов’янська |
| оскомина «тс.» | русько-церковнослов’янська |
| скòмина | сербохорватська |
| skomína «тс.» | словенська |
| skomati «тужити»«стогнати, сумувати, розпалюватися» (заст.) | словенська |
| skomljáti «тужити»«стогнати, сумувати, розпалюватися» (заст.) | словенська |
| оskomina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України